Уявіть собі наступну ситуацію. Приходить на репетицію клавішник і говорить, що, мов, написав нову пісню, але в ній немає басової лінії й на вас покладає почесний обов'язок скласти таку.
Що робити? Ну, загалом кажучи, у вас кілька варіантів.
1. Подивитися акорди нової пісні й відразу почати грати.
2. Почати грати, не дивлячись на акорди.
3. Відкласти свій бас убік і просто послухати музику.
Ризикну привести скромні коментарі із цього приводу.
1. Тут ми говоримо про творчий потенціал й оригінальність. Звичайно, добре знати гармонійну структуру того, що ви граєте. У противному випадку, коли ви граєте багато пісень мозки з'їхати можуть. І ваша пам'ять може зіграти з вами злий жарт підкинувши одну з басових ліній.
Таким чином, при такому підході ви з великою ймовірністю будете обігравати основні ноти, опираючись на стандартні шаблони.
2. Я часто випробовував захват і замилування слухаючи басові лінії музикантів, які, здавалося б, тільки й знають як витягати звуки з бас гітари (є купа прикладів в історії рок і піп музики; послухайте радіо). Причина криється у волі мислення й відсутність підходу, що сформувався, до гри. Так новачки буває створюють просто приголомшливі речі. Не покладайтеся на теорію. Забудьте про неї. Використайте лише свій слух. Я говорю про те, що іноді вигідніше не дивитися на акорди. (Я не говорю про те, що треба наплювати на вивчення акордів. Якщо у вас гарний слух, те, так чи інакше, ви до них прийдете). На жаль, крім слуху є ще й механічна пам'ять, від якої часом дуже важко вімовитись.
3. Ви, напевно, уже зрозуміли до чого я хилю. Кращі басові лінії виходять, коли ви використаєте свій слух і своє серце. Вам доведеться зробити над собою зусилля, відсторонитися від усього зайвого й стороннього. Музична теорія й навичка гри річ гарна й потрібна, але не в цьому випадку. Відкладете свого баса убік і просто послухайте нову пісню. Співайте про себе, можна й голосно поспівати. Підведіться, порухайтеся, круто...
Звичайно, цей спосіб не завжди працює. Багато чого залежить від вашого настрою. Можливо ви не в дусі. Тоді краще не мучте себе. Зупинитеся, але коли в п'ять ранків до вас прийде осяяння, не забудьте записати плід свого таланту. Багато разів траплялося, що із за відсутності олівця або диктофона чудова музика була безповоротно загублена.
Звучить просто, не чи правда? Як завжди, є одна маленька проблема. Ця маленька геніальна басова лінія повинна виконуватися вами. Я навмисно мовчав про ще одну можливість.
4. Подивитеся на акорди, візьміть баса й грайте те, що прийшло вам на розум.
Тобто нам потрібна зв'язок між нашим розумом і басом. От моя думка із цього приводу:
• Якнайчастіше беріть у руки бас гітару й грайте різні мелодії, не важливо, чи будуть це дитячі пісеньки, саундтреки ваших улюблених фільмів або гімн України. Звичайно, сказати набагато простіше, ніж зробити, але, на мій погляд, це найефективніший метод відчути свого баса й ні які тренування слуху й завчання інтервалів з ним не зрівняються.
• Придумайте свою мелодію й спробуйте її відразу зіграти.
• Закрийте очі, згадаєте яку-небудь мелодію й представте, як ви її граєте на баса гітарі. Тепер зіграйте її по-справжньому.
• Спробуйте застосувати все це на репетиції, але будьте перший час обережні й увесь час намагайтеся щось поліпшити.
• Пограйте репертуар інших груп. Спробуйте імпровізувати. Вслухуйтеся в музику.
Звичайно, щоб превстигнути в цій справі потрібно багато досвіду й практики. Я усе ще практикую це й усе ще почуваю свій ріст.
